Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Слово неправдиве звичаю не знає. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася.
Икавка, -ки, ж. 1) Икотка. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. Ум. Икавочка.
Переполошити, -шу́, -ши́ш, гл. = переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців.
Послюсарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть слесаремъ.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Соснонька, сосночка, -ки, ж. Ум. отъ сосна.
Тонконіжка, -ки, ж. Раст. Festuca ovina L. Cм. тонконіг.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.