Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білокрилий, -а, -е. Съ бѣлыми крыльями. «Чи не бачили голубки поміж голубами?» — Хоч бачили, не бачили, — не знаєм якая. — «Сама сиза, білокрила, личко як калина.» Чуб. V. 173. Лебеді білокрилі. К. Досв. 41., Ум. білокриленький. Грин. ІІІ. 542.
Гетька, -ки, ж. Лошаденка, кляча, крестьянская лошадь. Вх. Лем. 403.
Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок. Екат.
На́встіжнар. Настежь.
Повчити 2, -вчу, -вчи́ш, гл. Поучить; проучить. Та так тебе повчу, що й до віку не візьмешся за чарку. Кв.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.
Скляний, -а, -е. Стекляный. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен. скляний бог. Cм. бог.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.