Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шал

Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШАЛ"
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Н. Вол. у. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені. ЕЗ. V. 54.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті. Г. Барв. 22.
Ірвати, ірву́, -ве́ш, гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.
Качалковий, -а, -е. Относящійся къ качалк'ѣ.
Обіпрясти Cм. обпрядати.
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Угор. Шух. I. 112. Сопухи від сіна душать мене. Ананьев. у. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили. Ананьев. у.
Шапчина, -ни, ж. Шапка, плохая шапка. Желех.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.