Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чути

Чути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать. Чуєш, що дзвонять, та не знаєш, в якій церкві. Ном. Я не чула, що ви казали. Харьк. Чуй! чуй! Слушай! слушай! Вх. Лем. 483. 2) Чуять. Де мед чує, там ночує. Макс. (1849), 99. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Грин. III. 227. 3) Чувствовать. На землі горе, бо на їй, широкій містечка нема тому, хто все знає, тому, хто все чує. Шевч. 9. 4) Какъ нарѣчіе: слышно. Клект орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУТИ"
Викладати, -даю, -єш, сов. в. викласти, -ду, -деш, гл. 1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає. Ном. № 10629. 2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. I. 309. 3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави. Н. п. 4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає. Гол. ІІІ. 430. 5) Излагать, изложить. От л й викладаю все теє небозі. МВ. ІІ. 21. 6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав. Ном. № 9650. 7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу. Ном. № 13066. 8) = валашити, вивалашати. 9) смішки си (собі) з кого викладати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать. Вх. Лем. 397.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. Шевч. 47. А кабан таки справді запінивсь. О. 1862. IV. 83.
Зміняти II, -няю, -єш, сов. в. зміни́ти, -ню́, -ниш, гл. Измѣнять, измѣнить, перемѣнять, перемѣнить. Лицеміри зміняють лиця свої. Єв. Мт. І. 16. Коли хочу змінити, то зміню. Рудч. Ск. II. 159.
Мамали́ґа, -ґи, ж. Родъ кушанья изъ кукурузной муки. Чуб. VII. 442.
Морю́ха, -хи, ж. 1) Дождевикъ, Bovista gigantea. Cм. моруха. 2) Гнилушка для подкуриванія пчелъ.
ОбсохтиCм. обсихати.
Продовжуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. продовжитися, -жуся, -жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!... Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. І. 273.
Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.
Тобілка, -ки, ж. = табівка. Гол. Од. 67.
Череп, -па, м. 1) Черепъ. Грин. І. 220. Вимовляю з голови, з черепа. ЕЗ. V. 105. До мізку череп розбиває. Котл. Ен. 2) Большой черепокъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.