Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чєра

Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЄРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЄРА"
Вислужити, -ся. Cм. вислужувати, -ся.
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер. Вх. Зн. 24.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову. Шевч. 211.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости. Ном.
Підлабузнюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підлабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Подольщаться, подольститься, приволокнуться. Підлабувзнивсь до горлиці горобець наче справді запорожський молодець. Гліб.
Приміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примі́ряти, -ряю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить. Приміряють той золотий черевичок. Рудч. Ск. II. 47.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Желех. Цей кінь спойніший за того. Черк. у. 2) Достойный. Правда 1867, 85. Стойний чоловік. Черк. у.
Употрійні нар. Втрое. О. 1861. XI. Свид. 36.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЄРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.