Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Здо́ба, -би, ж. 1) = здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = здіб. Вх. Уг. 240.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды. Желех.
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Прогайнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш. Н. п. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Хирявий, -а, -е. = хирний. Хирява баба, як гирява макітра. Ном. № 14 274. Хирява шляхта знов усе догори ногами переверне. Стор. МПр. 46.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.