Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

часом

Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. ЗОЮР. І. 174. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Єв. Мт. IV. 6. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. Рудч. Ск. І. 11. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАСОМ"
Балбера, -ри ж. Родъ рыболовнаго снаряда: рядъ крючковъ на веревкѣ, съ поплавками. Черном.
Виписувати, -сую, -єш, сов. в. виписати, -шу, -шеш, гл. 1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню. 2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова.... згорни сей папірець у восьмеро, перев'яжи його ниткою і вкинь у воду. Это называется виписувати пропасницю. Грин. І. 255, 256. 3) Исключать, исключить изъ списковъ. Ти вже виписаний з наших списків. Грин. II. 149. 4) Расписывать, расписать, украшать, украсить орнаментами — деревянный предметъ, посуду и пр. при помощи красокъ, нарѣзокъ и пр. Шух. I. 251, 262, 294. 5) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Вже мені виписана по-над лугом дорога. Н. п.
Відтоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відтопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Растапливаться, растопиться, переплавиться. 2) Выплавляться, выплавиться. 3) Отвариваться, отвариться.
Вутюхна, -ни, ж. = вутка. Грин. ІІІ. 112.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл. 1) Загладить (во множествѣ). 2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані. АД. І. 81.
Прикрість, -рости, ж. 1) Непріятность. Не роби прикрости. Н. Вол. у. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість. Н. Вол. у.
Розбола, -ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане. Гол. II. 383.
Розм'якнути, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша. Котл. Ен.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАСОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.