Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чапкий

Чапкий, -а́, -е́ 1) Усердный. Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти. Павлогр. у. 2) Нечистый на руку. Чапкий на руку сей чоловік. Павлогр. у. 3) ? Чапка дорога — боки нагрієш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАПКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАПКИЙ"
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Зва́дниця, -ці, ж. Спорщица, любящая ссориться.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. К. Іов. 90. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. МУЕ. III. 13. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. Грин. III. 273. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? МВ. (О. 1862. III. 38).
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала. Гн. І. 140.
П'яницюга, -ги, об. = п'янюга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хламида, -ди, ж. Хламида. Ходив він як чернець, у високій шапці, у чорній хламиді і підперізувався ремінним поясом. Стор. ІІ. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАПКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.