Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чавучити

Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВУЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАВУЧИТИ"
Би-Сь Cм. би.
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Кількадесять числ. Нѣсколько десятковъ.
Переціджувати, -джую, -єш, сов. в. переціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить.
Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко. Гн. І. 168.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Пупенак, -ка, м. Родъ птицы. Вх. Лем. 459.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАВУЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.