Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чабак

Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Вх. Пч. II. 18. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. Ум. чабачо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАБАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАБАК"
Гадочка, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Дернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обшивать дерномъ, выкладывать дерномъ. Рк. Левиц.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність. К. ХП. 11.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Лав. 42. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить. Камен. у.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Остатній, -я, -є. = останній. Остатню корову жидам продам. Шевч.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Рябомизий, -а, -е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця. Мнж. 192. 2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу. Св. Л. 303.
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Мкр. Г. 38. Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана. Мил. Св. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАБАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.