Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Гуць Cм. Гуц.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у.
Насіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. насікти, -січу, -че́ш, гл. 1) Насѣкать, насѣчь, нарубливать, нарубить мелко. Кабанові кропиви насікла. Г. Барв. 370. Уже б та молодичка насікла — нарубала, — т. е. много и скоро говоритъ. Ном. № 13050. 2) Только несов. в. Обвинять. На мене тим насікають, що був раз під судом, ну через те і кажуть, а я не брав їхньої скотина. Новомоск. у. ( Залюбовск.)
Осельня, -ні, ж. Гусеница. Щоб садовина родила, щоб осельня не об'їдала. О. 1861. XI. Свид. 66.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Похурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Позаниматься извозомъ.
Ступір, -ра, м. 1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса. 2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром. О. 1862. X. 34.