Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарман, -ну, м. 1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Грин. І. 188. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра. Грин. І. 87. 2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Ґу́лати, -лаю, -єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Пирят. у.
Двоя́н, -на́, м. Большіе сосновые брусья, отправляемые изъ Полѣсья водою, преимущественно въ Пруссію.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Вх. Лем. 414. Ум. жнива́рик.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Лулу́кати, -каю, -єш, гл. Кричать (о совѣ, сычѣ). Желех. Вх. Зн. 33.
Обезглуздити, -джу, -диш, гл. Лишить разсудка. Який вас обезглуздив кат? Котл. Ен. IV. 50.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Потак, -ка, м. = шпуляр, приборъ для мазанія. МУЕ. III. 25.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч.