Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілюрник

Цілюрник, -ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЮРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЮРНИК"
Викормити, -млю, -миш, гл. Выкормить.
Зновити Cм. зновляти.
Ключівник, -ка, м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи. Шух. І. 253.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Маму́сенька и маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ ма́ма.
На́рід, -роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. МВ. ІІ. 14. Золото так і померхне. ЗОЮР. І. 5.  
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЮРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.