Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціба

Ціба́, и цібе́, меж. Восклицаніе, которымъ отгоняютъ собакъ. Херс. А ціба! окропу на пса! ціба! Вх. Зн. 78. Ач прокляті собаки, як звикли до порога. Цібе! Черномор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 430.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІБА"
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Вінкобрани, -ран, ж. мн. Принятіе женихомъ и дружком небольшихъ вѣнковъ. Желех.
Задавля́чка, -ки, ж. Медиц. Жаба, angina. Вх. Зн. 19.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув. Федьк. І. 67.
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький. Мил. 216.
Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Сим. 53. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? О. 1862. І. 76. Не корова не наська, а чорноморська. О. 1861. VI. 165. Наських пирогів ляхи не печуть. Ном. № 862.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Сим. 237. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати. Кв. II. 196.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.