Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

царицин

Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИЦИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИЦИН"
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.
Молито́в, -тви, ж. = молитва. Ой могла б мене отцева-паніматчина молитов на Чорному морі рятувати, уже б я знав, як свою матір шанувати-поважати. АД.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна. Вх. Пч. II. 7.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.
Розсолити Cм. розсолювати.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Утекти́. Cм. Утіка́ти.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАРИЦИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.