Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого.
Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Кізяк, -ка́, м. Пометь, калъ домашнихъ животныхъ. До нашого берега ніщо добре не припливе — не кізяк, то тріска. Ум. кізячо́к.
Молоті́ння, -ня, с. Молотьба, молоченіе. З твоїм молотінням будемо без насіння.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Необережно нар. Неосторожно.
Обридливо нар.
1) Надоѣдливо.
2) Противно.
Хуторець, -рця, м. Ум. отъ хутір.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника.
