Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

царицин

Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИЦИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИЦИН"
Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины. Шух. І. 284.
Зателіпа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Заболтаться, закачаться. 2) = заталапатися. Зателіпалась як свиня. Зміев. у.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд. Желех.
Оба, обі, чис. = обоє, обидва, обидві. Оба хороші, оба богацкі сини. Федьк.
Осить 2 нар. Достаточно давно. Осить, як борщ виняли з печі, а він все ще гарячий. Cм. досить.
Пахнота, -ти, ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322.
Покланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться.
Самопальний, -а, -е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАРИЦИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.