Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хохолик

Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. хохо́личок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОХОЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОХОЛИК"
Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus. Харьк. у.
Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. Ном. 2382. По козакові вовченьки завили. Чуб. Сердитий вітер завива. Шевч. 26.
Збідні́ння, -ня, с. Обѣднѣніе. Левиц. І. 296.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити. Черниг.
Прийдячка, -ки, ж. То-же, что и приблуда (о женщинѣ). Конст. у.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины. Подольск. г.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Хвилястогривий, -а, -е. Съ волнистой гривой, сь развѣвающейся гривой. Копиченько хвилястогривий його до віська не несе. Греб. 354.
Хрумчати, -чу, -чиш, гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати. Алв. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОХОЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.