Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл.
1) Выгрызать, выгрызть.
2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки.
3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору.
Випрасувати, -сую, -єш, гл. Выгладить.
Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського.
Коверцовий, -а, -е. Ковровый. Коверцові (барвні) лежники.
Ми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, — доводиться микати 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. 3) микати губами. Шевелить губами.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Поквапно нар. Поспѣшно.
Понатискувати, -ся, гл. = понатискати, -ся.
Розіспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Разоспаться. Вечеряйте ж, дітки, я розіспався.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола.
