Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим.
Жах, -ху, м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку.
Лагоджіння, -ня, с. = лагодіння.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Підплисти, -пливу, -ве́ш, гл. = підпливти.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть.
Указати Cм. указувати.