Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками. Подольск. г.
Заві́рчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, обматываться, обмотаться. З гарної дівки гарна і молодиця: гарно (в намітку, напр.) завертиться, любо подивиться. Ном. № 9004. 2) Только сов. в. закружиться, завертѣться. Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий. Новомоск. у.
Задима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. Cм. задувати.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Оприск, -ку, м. з оприском балакати. Вспыльчиво, запальчиво говорить. Ном. № 12893.
Поошукувати, -кую, -єш, гл. Обмошенничать, надуть (многихъ).
Профатний, -а, -е. ( = проханий). Въ выраженіи: ішов профатнов дорогов = ішов світ за очі. Cм. світ. Вх. Зн. 57.
Сапкий, -а, -е. 1) Утомительный, трудный. Сапка дорога — бач, як коні засапались. Павлогр. у. 2) Рыхлый, сыпучій. Сніги були глибокі та сапкі. Павлогр. у.
Червенобочка, -ки, ж. Порода грушъ. Вх. Уг. 274.