Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворявий

Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРЯВИЙ"
Балагула, -ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Глист, -та, м. Глиста.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Котл. Ен. І. 17. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Г. Барв. 236. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Гол. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. Чуб. V. 127. 2) — ляпаса. Получить пощечину. Ном. № 3976.
Канка, -ки, ж. 1) Раст. Scirpus lacustris. Вх. Пч. І. 12. 2) Головной женскій уборъ. Вх. Зн. 23.
Посиліти, -лію, -єш, гл. Осилить, быть въ состояніи. Г. Барв. 428.
Склівочка, -ки, ж. Стаканчикъ, склянка. Там склівочка з квіточками. Федьк.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь. Вх. Зн. 65.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.