Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хавчура

Хавчура, -ри, ж. = хавка 1. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВЧУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВЧУРА"
Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Відростання, -ня, с. Отростаніе. Харьк.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ. Шух. І. 88.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. провідни́чка.
Сокиркуватий, -а, -е. Язвительный, рѣзкій. Ні, таки й вона сокиркувата. Кобел. у.
Точно нар. Точно.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВЧУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.