Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хавка

Хавка, -ки, ж. 1) Ротъ, рыло, морда. Желех. 2) мн. хавки́. Ротъ. КЗ. V. 53. Желех. 3) мн. Жабры. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВКА"
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий. Вх. Лем. 429.
Люстри́на, -ни, ж. Люстринъ. Шалевий пояс і люстрини, щоб к празнику пошив каптан. Котл. Ен.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115.
Примастити Cм. примащувати.
Саджавка, -ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Супшен, -ну, м. Раст. Triticum spelta. Вх. Пч. ІІ. 36.
Тічок, -чка, м. Ум. отъ тік. Вообще місто утоптанное или выравненное, напр. мѣсто собраній молодежи, мѣсто боя и пр. Шейк. Був на тім місті тічок і ноги були повибивані на піску, — видно було, що тут борюкались і лежали. Павлогр. у. Поїхали вже на той тічок, де їм саме з змієм биться. Мнж. 42. дути, подути тічо́к. Пробовать, попробовать силу въ бою. Мнж. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.