Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабина

Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБИНА"
Вщ... Cм. ущ...
Докра́яти Cм. докравати.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Поскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Расколоться на лучинки для растопки. Сучковата дровина — не поскіпається. Харьк.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Пришиб, -бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти. К. Дз. 220.
Цитриновий, -а, -е. Лимонный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.