Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабета

Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБЕТА"
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.
Дужість, -жости, ж. 1) Сила, мощь. 2) Здоровье.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
За́зуб, -ба, м. 1) Зазубрина, зарубка. Шух. І. 180, 281. 2) Родъ ловушки для лисиць. Cм. пасть. Шух. І. 236.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.
Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. (Вістовець) летів одвукінь з Низу день і ніч. К. ПС. 135.
Паничівський, -а, -е. Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич, ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Чуб. III. 172. Рудий, як собака. Ном. № 8524. Голий, як руда миш. Ном. № 1519. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. Руда глина. Ном. № 3773., Ум. руденький, руде́сенький.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ. Грин. III. 461.
Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Камен. у. Тут нема цілого тузіня. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.