Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабара

Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАРА"
Благодар, -ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. Cм. добродій.
Вужака, -ки, м. Ужъ, большой ужъ.
Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
За́стувати, -тую, -єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить. Ном. № 12740.
Змарніти, -ні́ю, -єш, гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном.:№ 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162.
Змахнути Cм. змахувати.
Нездоровкуватий, -а, -е. Болѣзненный, хилый.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.