Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бондарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься бочарствомъ.
Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Заорандарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать быть арендаторомъ. Ще Богу дяка, що голова держить: усе таки й нам зваляє трохи з нашого плеса поживитись; а вже як би жид заорандарював, то нашим бідолахам і у велике свято не прийшлось би покуштувати тієї риби. О. 1861. XI. 114.
Ле́мківський, -а, -е. Принадлежащій лемку. Желех.
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Мет. 94. Тілько в світі правди, що рідная мати. Н. п. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. Маркев. 108, 109. старша мати. Настоятельница монастыря. К. ПС. 118. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. К. ПС. 108. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Мил. 200. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Мет. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Он нар. Вонъ, вотъ. Он глянь! Шевч. Он що, сестрице, я тобі скажу. Рудч. Ск. ІІ. 156. Так он з якої се причини. Ном. он-о́н, он-он-о́н. Вонъ тамъ.
Піддружжя, -жя, м. = піддружий. Дружко і піддружжє увійдуть у хату. Мет. 188.
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам. Драг. 2.
Цітати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля. Чуб. ІІІ. 293.