Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фін

Фін, -на, м. = фіїн. Драг. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІН"
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Кросонки, -но́к, с. мн. 1) Ум. отъ кро́сно. 2) Небольшой станокъ для тканія ситъ. Вас. 152.
Купочки гл., дѣтс. = купі.
Нігич нар. Ничего, нисколько. На стіл вона схилившись плаче, нігич одвіту не дає. Алв. 40. По лівий бік Дніпра міста нігич не походять на тогобіцькі. Св. Л. 72.
Познатися, -на́юся, -єшся, гл. = пізнатися.
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Тупання, -ня, с. Топанье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.