Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фарист

Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРИСТ"
Бакалярство, -ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Біжний, -а, -е. . біжний кінець невода Та сторона невода, которую забрасываютъ, заводятъ. Черном.
Вискакувати, -кую, -єш, сов. в. вискочити, -чу, -чиш, гл. 1) Выскакивать, выскочить, выпрыгивать, выпрыгнуть. Вискакує з води проклятий ірод. ЗОЮР. ІІ. 30. 2) Подскакивать, подскочить, подпрыгивать, подпрыгнуть. Хоч вискакуй, хоч не вискакуй, та чумаченьку й орле, що в неділоньку переїздити на Самарськеє поле. Рудч. Чп. 205.
Возлісся, -ся, с. = узлісся. Вибігає на возлісся; кругом подивилась та в яр... Шевч. 87.
Дзя́вкало, -ла, с. Постоянно лающій щенокъ.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Селитва, -ви, ж. Основаніе, фундаментъ. (Угор.).
Тюрма, -ми, ж. = турма.
Чистість, -тости, ж. 1) Чистота, отсутствіе грязи, сору. Желех. 2) Чистота духовная. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.