Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фара

Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРА"
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный. Шух. І. 83. 2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся. Н. Вол. у.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух. К. Дз. 225.
Калгановий, -а, -е. Калгановый.
Квапно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Шух. І. 153. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2594.
Очортіти, -тію, -єш, гл. Надоѣсть, опротивѣть. ЗОЮР. І. 164. Уже мені очортіло красти, піду лучче хазяйнувати. Рудч. Ск. І. 192.
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу. Волын. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.