Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фальшівник

Фальшівник, -ка, м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЛЬШІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЛЬШІВНИК"
Вітряно нар. Вѣтрено.
Глеюватий, -а, -е. Глинистый. Глеювата земля.
Горо́бчичок, -чка, м. Ум. отъ горобець.
Запля́ми́тися, -млю́ся, -м́ишся, гл. Запятнаться, запятниться. Прокинулась, не стямилась, як спідничка заплямилась. Н. п.
Люли́на, -ни, ж. = люля, колиска. Е... е... люлино! Засни, мала дитино! Мил. 43.
Неозорвий, -а, -е. Необозримый.
Ранений, -а, -е. Раненый. Реве, як ранений кабан. Котл. Ен.
Сповнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спо́внитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Наполняться, наполниться, становиться полнымъ. Уже відро сповнилось водою. Тоді буду я (місяць) світити, як буду сповнятись. Грин. III. 296. 2) Наливаться, налиться (о колосьяхъ). Уже жито сповнилось. Н. Вол. у.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАЛЬШІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.