Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

файфер

Файфер, -ру, м. Въ выраж.: на файфе́р. Пропало. Пішла м моя арендонька на файфер. Гол. III. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЙФЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАЙФЕР"
Берегою Творит. пад. отъ берег. Форма эта встрѣчается въ пѣснѣ: Пливе віночок краєм Дунаєм, а вона за нею (вм. за ним) все берегою. Чуб. ІІІ. 304.
Визолотити Cм. визолочувати.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий. Мнж. 151.
Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Крилас, -са, м. Клиросъ. На два криласи не можна співати. Ном.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ). Желех.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Огрядненький, -а, -е., Ум. отъ огрядний.
Упісля нар. Послѣ. На ярмарки я тільки замолоду ходив, а опісля покинув. КС. 1882. XII. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАЙФЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.