Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фавда

Фавда, -ди, ж. Часть ґельґова. Cм. ґельґів. Шух. I. 175, 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАВДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАВДА"
Вилог, -гу, м. Раскладка сбора, налогъ. І землю у жадного відрізали під скотину, і вилог на скотину таки платнице біда. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Дружкі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дружкові.
Дурма́н, -ну́, м. Раст. Datura stramonium. об'ї́вся дурману́. Ошалѣлъ. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла. Котл. Ен.
Непритаманний, -а, -е. Ненормальный въ психическомъ отношеніи, невмѣняемый. Та шо там у нього питати? Він непритаманний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пасіка, -ки, ж. Пчельникъ. Хто має пасіку, той має мед. Ном. № 9173. Ум. пасічка. Божу пасічку певно стереже. Сим. 225.
Попідганяти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и підігна́ти, но многихъ.
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Св. Л. 104. Греб. 350. К. Кр. 27. Опять війна і різанина. Котл. Ен. VI. 61.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Шашкірня, -ні, ж. = шестерня 3. Шух. І. 278, 295, 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАВДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.