Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ф-

Ф- слова, начинающаяся сь буквы ф и не находящаяся ниже, Cм. на букву х, при чемъ ф = хв, а иногда х.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Ф-"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "Ф-"
Віничок, -чка, м. 1) Ум. отъ віник. 2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити. Желех.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Чуб. V. 103. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1.
Жизнь, -ні, ж. 1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає. Мкр. Г. 5.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29. 2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.  
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Розвіяти Cм. розвівати.
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Котл. Ен. VI. 28. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль. Греб. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова Ф-.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.