Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Ум. верховинка.
Гетьманування, -ня, с. Гетманство, пребываніе гетманомъ.
Дзю́баний, -а, -е. 1) Поклеванный. 2) Рябый отъ оспы. Дзюбана дівка. Ум. Дзюбане́нький.
Заду́тий, -а, -е. Одутлый, обрюзглый. Дивися на його задушу пику.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір.
Наректи́ Cм. нарікати.
Підтумок, -мка, м. Помѣсь; ублюдокъ. То не справжній хорт — підтумок. Ні швець, ні мнець, ні чор-зна-що: ото підтумок.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой.
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Фартух, -ха, м. 1) То-же, что и спідниця изъ ситца или окрашеннаго полотна. 2) = хвартух. Припну фартух дорогий — срібні-злоті береги, гафтована середина, — преподобна дівчина. Ум. фартушок.
