Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утуга

Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Грин. ІІІ. 397. Яка ж мені за тобою втуга великая. Грин. ІІІ. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУГА"
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть. Рудч. Чп. 246.
Гварити, -рю, -риш, гл. Говорить. Як бим не зробила, то бим не гварила. Год. I. 89.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Кудрі Cм. кудерь.
Політикуватися, -куюся, -єшся, гл. Вести другъ съ другомъ политику. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають. К. ЧР. 16.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.