Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Безверхий, -а, -е. 1) Не имѣющій вершины. 2) Не имѣющій крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті. Шевч. 3) О зданіи: не имѣющій трубы. Аф.
Виходити, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Всі лужечки виходила. Мет. Багато світу виходила. О. 1862. V. 77. 2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Ном. № 10936. Дай руками, а не виходиш ногами. Чуб. І. 247. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти. Св. Л. 40. 3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив. Мир. ХРВ. 9.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату. Св. Л. 273.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати. Сквир. у.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. Греб. 381. (П'яний) пуць на землю. Мир. ХРВ. 199. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. Чуб. І. 248. А воно пуць з рук. Черк. у.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ. Вх. Лем. 467.