Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упороти

Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОРОТИ"
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Пляц, -цу, м. 1) Площадь. Св. Л. 137. 2) = плець. Гн. II. 66; І. 132. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.
Позатирати, -ра́ю, -єш, гл. Затереть (во множествѣ). Позатирай оте, що поналивала. Кіевск. у.
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. О. 1861. XI. Кух. 25. Так просить поштиво, що Боже мій! О. 1861. XI. Кух. 24.
Пропудити, -джу, -диш, гл. Прогнать. Вітер дощ пропудить. Чуб. І. 239.
Ступиця, -ці, ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.