Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. Чуб. V. 942. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Мир. Пов. І. 136. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. МУЕ. III. 77. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Мет. 163. Найшов купу муравки. Грин. II. 222.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перемогти, ся. Cм. перемагати, -ся.
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Чаряпкатися, -каюся, -єшся, гл. Карабкаться, взбираться. Стала баба чаряпкаться на дерево. Грин. II. 231.