Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Викрутень, -тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Водограй, -граю, м. Фонтанъ. Желех.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Знікчемніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Подимщина, -ни, ж. = подимне.
Рівчик, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. 2) = рівчак 3. Шух. І. 284.
Роскопотитися, -чуся, -тишся, гл. Раскошелиться. Оце я, бабусе моя, зайшла була до своїх та и роскопотилась на кілька вісьмушок. Харьк.