Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Віятися, -віюся, -єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється. Стор. І. 76.
Ді́тчий, -а, -е = Дитячий. А як я се ба й оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски. Шух. І. 204.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой. О. 1862. IX. 119.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу. Ном. № 497.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Стовпчастий, -а, -е. Столбикомъ, столбообразный. стовпчасті (уставки) — уставки съ особаго рода вышивкою. Kolb. І . 48.