Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Ум. височок.
Віддарок, -рку, м. Обратный подарокъ. віддарки давати. Отдаривать.
Грани́ця, -ці, ж. 1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Ум. грани́чка.
Джерґота́ти, -ґочу́, -чеш, джерґотіти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. Также о крикѣ гусей. Cм. Джеркота́ти. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ.
Иржа, -жі, ж. = ржа. Було так і їсть, як иржа залізо.
Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ.
Судниця, -ці, ж. Осуждающая. А по лівий бочок — зовиці, все Марусини судниці.