Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій. 2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Котл. Ен. V. 63. Ум. брикливенький.
Викінчити Cм. викінчувати.
Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Выматываться, вымотаться. 2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить. Св. Л. 262.
Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Домага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = домогатися. Ном. № 5342.
М'ясни́ці и мнясни́ці, -ць, ж. мн. Мясоѣдъ. Ой все пости, та нее пости та будуть м'ясниці. Н. п. Ум. м'ясни́ченьки, мнясни́ченьки. Чуб. V. 158.
Обув'я, -в'я, с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Повертітися, -чу́ся, -тишся, гл. Повертѣться. Повертілись перед очима та й круть за двері. МВ. І. 112. То оце вискочить із лісу козак, повертиться, повертиться на коні перед Жаботином, та знов і поїде в ліс. ЗОЮР. І. 282.  
Стяти, -ся. Cм. стинати, -ся.
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі. К. ЦН. 203.