Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убір

Убір, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. І. 202. Ном. № 11164. 2)церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. І. 170.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІР"
Блищик, -ка, м. Блестка. Балт. у.
Віднаходити, -джу, -диш, сов. в. віднайти, -найду, -деш, гл. Вновь находить, найти.
Гудзя́!  меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.
Криса, -си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів. Ном. № 13791.
Новохрещений, -а, -е. Новокрещенный.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Шторх! меж. Штовх. Шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.