Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмерти Cм. відмірати.
Відштовхнути, -ну, -неш, гл. Оттолкнуть.
Закінча́ти и закінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Зрідно нар. Урожайно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. Ном. № 321. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!» Шевч.
Позбувати, -ва́ю, -єш, гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання. Ном. № 12116.
Пообв'язувати, -зую, -єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
Рівняти, -няю, -єш, гл. 1) Дѣлать ровнымъ, гладкимъ, равнять, выравнивать. Він мені дарує силу і рівня мою дорогу. К. Псал. 40. Богу правий путь рівняйте. К. Псал. 149. 2) Сравнивать, приравнивать. Рівня ягня проти коня. Ном. № 7931. З панським свого язика не рівняй, бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть. Ном. № 1203.
Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.