Відлучувати, -чую, -єш, гл. = відлучати. Пастух одлучує овець од козлів.
Відсторь нар. = відсторонь. При самотному житті одсторь од товариства.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Віл жуйку жує.
Зап'я́стник, -ка, м. Манжета (шерстяная).
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. А із яру в киреї козачій хтось крадеться.
Новитися, -влюся, -вишся, гл. Обновляться. Як усякому свою одежу давати. так вона ж не повиться, а все мизкається та мизкається.
Псалтирний, -а, -е. Псалтырный. Псалтирні вірші. На струнах псалтирних заграю.
Угорно нар. = огурно. Син не хотів уклонитися, і угорно драв головку увишень, як мати нахиляла.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.