Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тулуча

Тулуча, -чати, с. = тулук 1. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛУЧА"
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Глажанка, -ки, ж. Просо въ толчеѣ почти истолченное для пшена. Кобел. у.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки. Шух. І. 109.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Обставати, -стаю́, -єш, сов. в. обстати, -стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. КЦН. 208. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. Могил. у. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала. Гол. IV. 406.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Скигління, -ня, с. Визгъ, жалобный визгъ. Скигління собаче. К. МБ. X. 11.
Темносивий, -а, -е. = темносірий.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЛУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.