Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Стоять намети як біль біленькі. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Всю ніч не спала, біль сукала. Я з тебе, біле, плахту витчу. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Ум. білечка. Забери собі біль-білечку.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Кельня, -ні, ж.
1) Лопатка у штукатуровъ.
2) Каретный кузовъ.
Ма́затися, мажуся, -жешся, гл. 1) Мазаться. 2) Пачкаться, мараться. З) — до ко́го, коло кого. Ласкаться къ кому.
Нава́бити Cм. наваблювати.
Напа́рити, -рю, -риш, гл. Напарить.
Овсяний, -а́, -е́ = вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок.
Побігашки, -шок, ж. мн. = побіганки.
Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка.