Витрощити, -щу, -щиш, гл. Перетрощить.
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Cм. вибель.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Розумний молиться, а дурень плаче.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Перелад, -ду, м. Въ выраж. нема ні ладу, ні переладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка.
Присідати, -да́ю, -єш, сов. в. присісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Дурного по ногах, щоб присів. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доску лят до живого. його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ.
Проліт, -ту, м.
1) Летъ, летаніе. Потепліло, пішла бджола у проліт.
2) Діаметръ, поперечникъ. Те колесо на проліт має три аршини.
Тріска, -ки, ж. Щенка. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Єще-м огня і не клала, тріски ся імили. Ум. трісочка.