Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торчина

Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРЧИНА"
Біз, бозу, м. = буз. Владим. у. Волын. г.
Бур'Янюка, -ки, м. Ув. отъ бур'ян.
Гарапник, -ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. І. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 105).
Діптя́нка, -ки, ж. Проститутка. Мандрьохи, хльорки і діптянки, що продають себе на час. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца). Желех.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ном. № 9702. Ум. потканнячко. Ном. № 7547.
Рожево нар. Розовымъ цвѣтомъ, розово. Тілько з краєчку рожево зорялося од схід сонця. МВ. ІІ. 188. І синьо, й рожево коло тії хатки. МВ. І. 18.
Трепло, -ла, с. 1) Весло у плота. 2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.