Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

торохтій

Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Шейк. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 276.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОРОХТІЙ"
Голованчик, -ка, м. = головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику. Мил. 51.
Кавтан, -на, м. Родъ полукафтанья съ откиднымъ воротникомъ, — женская праздничная одежда галицкихъ горожанокъ. Гол. Од. 23. Ум. кавтаник.
Косниця, -ці, ж. Усъ растенія? А в пшениці золоті косниці. Грин. III. 94.
Ми́зка, -ки, ж. Мездра на кожѣ. Сумск. у.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Пригнути Cм. пригинати.
Проснутися Cм. просинатися.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують. Черк. у.
Шусниця, -ці, ж. = суспиця. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОРОХТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.