Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Засука́ти, -ся. Cм. засукувати, -ся.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала.
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки.
Проміння, -ня, с. соб. Лучи. Сонце... сипнуло промінням по росяних травах. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах.
Сапуга, -ги, ж. = пужално.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть.
Устругнути, -ну, -неш, гл. Строгнуть. устругнути штуку. Устроить штуку.
Шкодниця, -ці, ж.
1) = шкідниця.
2) Шалунья, проказница.